В стані усвідомлення себе душею, яка живе в тілі, багато переваг. При усвідомленні себе душею енергія не витрачається на пусте, розум залишається спокійним й здатен легко концентруватися, дії стають більш точними й ефективними.

Для того щоб усвідомлювати себе душею впродовж дня серед багатьох справ і турбот, можна використовувати різні образи, які будуть нагадувати мені про те, що я – душа, а не фізичне тіло. Один з таких образів – це водій та автомобіль. Щоб бути гарним водієм, треба бути на сто відсотків уважним та вміти керувати автомобілем – потрібен повний контроль над автомобілем, щоб запобігти зіткненню.

Так само й мені в подорожі життя необхідно керувати своїми ментальними й фізичними здібностями. Якщо я правильно використовую свої думки та органи чуття, то вони справно служать мені й ведуть мене туди, куди я вибираю. Якщо ж я втрачаю контроль над ними, то можливі аварії.

Мені потрібно використовувати свої органи чуття позитивно, подібно хазяїну, так щоб вони допомагали мені робити добрі діла, наближали б мене до істини й гармонії, а не вводили мене в стан егоїзму та конфліктності, коли зростає ризик зіткнення з іншими людьми.

Усвідомлюючи себе душею-водієм та вважаючи тіло своїм засобом пересування, я займаю більш вигідне положення, з якого я можу керувати своїм життям, особливо своїми відчуттями.

Наприклад, коли я дивлюсь через очі на оточення, мені зовсім немає потреби вбирати в себе всі образи й всю інформацію, яка зустрічається на шляху. Я можу вибирати те, що корисно і потрібно мені. Тоді моя подорож буде більш безпечною.

Я помічаю невинний вираз на обличчі дитини. Я бачу красу веселки під час дощу. Я бачу чистоту ніжних крапельок вранішньої роси… Я також бачу й розумію ситуації – ігнорувати їх небезпечно – але я завжди шукаю в них щось позитивне, тому я не забуваю про свою мету.

Подібно до водія, який відповідає за свій автомобіль, тіло, я також вчусь спостерігати за тими почуттями, які я транслюю через погляд й слова. Якщо ці почуття залишаються позитивними, повними уваги та поваги, це гарантує мені радісну та спокійну подорож. Зберігаючи увагу й усвідомлення, я виконую такі дії, які наближують мене до моєї істинної природи, і я можу ділитись з іншими тим гарним і позитивним, що є в мені. Якщо ж усвідомлення зникає та вдираються погані почуття, почуття образи, то час і енергія витрачаються марно.